В психотерапії конфлікти прийнято розділяти на 2 великі групи: міжособистісні та внутрішньоособистісні.
Людина як особистість є складною системою. Тому внутрішній конфлікт може бути ефективно пропрацьований за допомогою системного підходу.
Внутрішньоособистісний конфлікт виникає, коли між собою конфліктують різні емоції, установки, бажання і потреби однієї людини. Часто до них приєднуються і зовнішні фактори: соціальні та сімейні установки, правила колектива тощо. Вони нашаровуються на внутрішні відчуття людини і нерідко вступають в протиріччя, змушуючи діяти так, як прийнято, а не так, як хочеться.
Розібратися самостійно у внутрішньоособистісному конфлікті вкрай важко – саморефлексії та комунікації з самим собою нас не вчили у школі, про це не розказували батьки. Людина прагне до гармонії з зовнішнім світом, при цьому мало кому вдається досягти гармонії з самим собою. Значно частіше людей роздирають внутрішні протиріччя. І якщо внутрішній конфлікт стає руйнівним – бажано звернутися за допомогою до психотерапевта.
Міжособистісний конфлікт виникає, коли сходяться люди з різними уявленнями про те, що робити і чого не робити порядній людині Це може бути конфлікт цінностей, бажань, установок. Невирішені конфлікти рано чи пізно призводять до кризи.
Криза – це шлях назад, вниз. Відкат, падіння, неприємний досвід. Разом з тим, криза – це обов’язкова умова для зростання. Без нього не буде руху вверх та вперед. Впавши, вдарившись, отримавши болючий урок, ми набираємося сил і знову піднімаємося, на цей раз значно більш впевнено стоячи на ногах і сміливіше рушаючи вперед.
Тому, і кризи, і конфлікти – природна частина розвитку. Тут головне усвідомлювати конфлікт та обирати шлях, яким його подолати.
Можна конфлікт проігнорувати. Мовчати, терпіти, накопичувати. Аж поки він не роздується до критичних розмірів – і не вибухне. Або перейде в психосоматику, проявляючись в порушеннях здоров’я.
А можна конфлікт вирішити. Яким способом – кожен вибирає для себе сам.
Основні стратегії поведінки при конфліктах:
- Уникнення. Уникаючи конфлікт, людина не відстоює власні інтереси, але і не враховує інтереси іншої сторон.В чому переваги такої стратегії: це самий простий варіант поведінки, який не вимагає активних дій. При цьому немає програвших, тому що і самої суперечки, по суті, не було.
В чому недоліки: ситуація ніяк не розвивається і не вирішується, конфлікт продовжує існувати.
Коли ефективно: коли предмет конфлікта не дуже важливий та не вартий зусиль, а також коли з іншої сторони конфлікта ви не плануєте довгострокових стосунків (від продавця-нахаби простіше піти, ніж вступати в суперечки, а з нахабством члена сім’ї потрібно працювати та вирішувати проблему).
- Боротьба. Вступаючи в боротьбу, змагаючись, людина намагається задовольнити власні інтереси на шкоду іншій стороні.Переваги: у випадку перемоги – конфлікт закінчується з потрібним вам результатом, у випадку програшу (підкоренню) – ви отримуєте досвід та здатність розвиватись.
Недоліки: вирішення одного конфлікта часто тягне за собою нові суперечки, тобто глобально ситуація не змінюється.
Коли це ефективно: в стосунках з підлеглими, коли потрібно навести порядок. В короткострокових стосунках, де можна пожертвувати інтересами іншої сторони. В довгострокових стосунках змагання корисні, лише коли всі сторони згідні з правилами і результати боротьби не впливають негативно на стосунки між учасниками.
- Пристосування. Поступаючись, людина жертвує власними інтересами заради інтересів іншої сторони.Переваги: зберігаються гарні стосунки, дозволяють самоствердитися іншій стороні.
Недоліки: мета не досягнута, знижується самооцінка, негативні емоції у сторони-пристосуванця.
Коли ефективно: коли стосунки з іншою стороною важливіші за предмет конфлікту.
- Компроміс. Ідучи на угоду, людина готова до часткового задоволення своїх інтересів та поступкам іншій стороні.Переваги: враховуючи інтереси всіх сторін, справедливий результат.
Недоліки: сторони задоволені лише частково, а це означає, що рано чи пізно конфлікт відновиться до повного задоволення.
Коли ефективно: коли це проміжний етап вирішення конфлікта з подальшим пошуком рішення, який задовольнятиме обидві сторони повністю.
- Кооперація. Обираючи співпрацю, учасник шукає рішення конфлікта, при якому всі будуть у виграші. Позиція іншої сторони так само важлива, як і власна.Переваги: конфлікт вирішується повністю, між сторонами розвивається взаємна повага, довіра, розуміння. Стосунки стають міцнішими та стабільнішими.
Недоліки: знайти рішення win-win буває важко, часто – затратно. Якщо інша сторона не налаштована на співпрацю, вирішення конфлікта буде важким та довгим.
Коли ефективно: це самий грамотний підхід при побудові довгострокових стосунків і коли предмет суперечки важливий для обох учасників.
Таким чином, найбільш виграшним для обидвох сторін способом вирішення конфліктів є кооперація. І саме таку стратегію поведінки розвиває системна психотерапія: системне мислення та знання правил систем допомагає розпізнати суть конфлікта (що далеко не завжди видно неозброєним поглядом), знайти шляхи вирішення конфлікта та ресурс для ефективного вирішення, а також навчити клієнтів слухати та чути як себе, так і опонента.
